субота, 5 серпня 2017 р.

Movie inspiration: Дюнкерк / Dunkirk

Всі пішли - і я пішла... Що це за фільм? Це фільм про війну чи про епічність Нолана? Загалом - "Дюнкерк" і враження тут.

As everybody watched it, I also decided to give a try. What is this movie about? is it a war movie or Nolan's epic? Here's my Dunkirk review!




Історія проста: в містечку Дюнкерк - 400 тисяч солдат, на яких наступає німецька армія. Силами армії можна евакуювати десяту частину. В кращому разі. Під постійними обстрілами й загрозою атаки. Картина, відверто кажучи, не дуже оптимістична. Історію розповідають з трьох сторін та в трьох часових проміжках - пляж (тиждень), море (день) і повітря (година). Спочатку трохи важко зрозуміти, що і коли відубвається, але потім події дуже гарно сплітаються і смикають за потрібні ниточки.

The story behind this movie is simple: 400 000 soldiers stay near Dunkirk town, surrounded by Nazi army. British and French forces can evacuate nearly 10% of them all. If they're lucky enough. If they survive shooting and atack. Not very optimistic start. We see this story from a three perspectives & time periods: the land (a week), sea (a day) and air (an hour). It was quite difficult to get, what and when is going on. But then all the events combine very well and connection works great.


На пляжі ми спостерігаємо за відчайдушними спробами врятуватися кількох молодих солдатів. Майже без слів. Тільки з відчаєм і з провальними спробами - день за днем. І коли здається, що ось вже заповітний корабель, от вдалося пробратися туди, нехай і поза чергою... і тут знову смерть поруч, хоча порятунок був так близько.

So, we watch reckless tries of young soldiers to eacape a deathly beach. With no words mostly. Only with reckless tries and failures - day by day. And when it seems a resque is so close, a ship is here and they succed to get in, even without a queue... the death is here again, despite such a great chance to survive. 


Історія на морі - це мандрівка англійця Доусона, який відправився з сином і його другом у Дюнкерк, щоб допомогти евакуації. Як на мене, то це настільки промовистий патріотичний образ, що він спрацьовує набагато краще за пафосні промови. Просто катер і просто кілька цивільних, які мають роботу по той бік. І напувають врятованих чаєм. І рухаються назустріч смертельному пляжеві так спокійно й стоїчно, що це викликає захоплення. Історія у повітрі - це битви трьох спітфайрів, яких відправили на допомогу.

The story on the sea is a trip of civilian Dawson, who went to Dunkirk with his son and friends to help evacuation. As for this, this is such an expressive patriotic image! Works much better than pathetic politicians speeches. A simple ship and simple civilians, who have a work on the other side. And treat soldiers they've saved with a tea. And move forward to that deathly beach so calmly and stoical - I can barely hold my appreciation! The story in the air concerns three spitfires, who were sent to help.


Перше, що врізається в тебе - це музика. Музика тут диригент і музика править бал. Це ж Ціммер) Він взагалі може творити магію. Музика в цьому фільмі - це замість діалогів. Замість слів, яких дуже мало, замість довгих розповідей. Це постійне цокотіння годинника, який відміряє час між подіями, це сирени, це постійний підхід до кульмінації, коли рух, рух, ще більше руху... Напруга від початку до кінця.

First thing, which collapses into you is music. Music is a conductor here. It's Hans ZImmer! He can do magic. Music in this movie works instead of dialogs, instead of long storytelling. It's clock ticking, which measures time between events, it's sirens cry, it's regular culmination points, when action, action, more action... Tension from the very beginning to the final.


Цікаво, що тут немає ні битв (крім повітря), ні ворога, ні політиків, ні звичних для фільмів про війну речей. Але є дуже багато любові до життя і до своєї країни. З моментів, коли навертаються сльози - коли допомогти з евакуацією прибувають багато-багато цивільних катерів. Читала потім, що їх взяло участь понад 800. Понад 200 потоплені. Другий момент: коли двоє евакуйованих хлопців їдуть в  потязі і бояться, що люди на перону будуть зневажати їх, адже вони втекли по суті. Але натомість їх підбадьорюють і вітають з поверненням. І це до біса правильно, бо життя - найвища цінність, а порятунок стількох фактично приречених - диво.

Interesting, that there's no battles (except air), no enemies, no politicians and no typical war movie stuff. But tehre's a lot of love to life and to own country. The moments I could't hold my tears - when a lots of civilian little ships arrived to help evacuation. I've read there're were over 800. Over 200 - sunk. Second moment: when two evacuated guys travel by train adn they're afreid to face people, because they've actually run away. But despite this civilians encourage them and celebrate their return. And that's damn rught, because life is the highest priority and resque of so many doomed soldies is a miracle.


26 коментарів:

  1. Спасибо что по делилась мнением!

    ВідповістиВидалити
  2. очень интересно написала, история меня увлекает, но смотреть фильм не буду, очень жаль людей

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я теж не планувала його дивитися спочатку, але... але дуже рада, що таки побачила. І більше дізналась про історію Дюнкерку

      Видалити
  3. я бы с удовольствием посмотрела этот фильм

    ВідповістиВидалити
  4. Now I want to watch it. I will do so, today.
    http://www.easys-tyle.com/

    ВідповістиВидалити
  5. A very interesting post !!! Thank you for your comment on my blog!!! 👌👌👌💚💚💚

    ВідповістиВидалити
  6. Дивилась. Вражаючий фільм. От точно ти написала "життя - найвища цінність"...
    Мене так вразила картинка в небі над морем.... Просто неймовірно!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я думаю, я ще передивлюся цей фільм колись. Неймовірно - точно сказано. А коли читаєш про реальні події, то аж мурашки по шкірі

      Видалити
  7. Не могу смотреть такие фильмы. Тяжело как то на душе становится.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Згодна, що фільм нелегкий, але мені здається, що дуже важливо зазирати на найстрашніші сторінки минулого, щоб побачити там справжність людських душ.

      Видалити
  8. Ти так класно написала, я наче ще раз передивилася! І ти відмітила саме ті моменти, які й я спіймала. Музика, годинник, цивільні катери. От коли ці лодочки прибули, я навіть плакала трошки, бо це вражає у самісіньке серце. І я раділа, коли їх вітали, бо це не втеча, це спасіння, воно багато чого варте. Мені дуже сподобалася стрічка, хоча я боялася, що не зможу дивитися, бо це війна.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Момент з катерами був дійсно прекрасним!
      Я от часто чую, що такі фільми не дивляться, бо важко-сумно-страшно-депресивно тощо. Але мені все ще здається, що вони дуже важливі. І навіть якщо приносять сумні емоції, то наскільки ж важливо усвідомлювати, що це - реальність. При тому реальність, у котрій ми живемо, просто через певний період часу. І ідеї цього фільму неймовірно важливо зараз, коли й ми в стані війни.

      Видалити
  9. I'm going to watch it tonight and thank you for the review:)

    ВідповістиВидалити
  10. Не дивилась. Занадто важкий для мене він.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Як на мене - дуже прекрасний і потрібний)

      Видалити