пʼятниця, 24 лютого 2017 р.

ІІ Міжнародний конкурс скрипалів Олега Криси: погляд зсередини / II Oleh Krysa International Violin Competition: look from the inside

Цієї осені в мене було невеличке окреме життя. Життя це називалося - Конкурс скрипалів Олега Криси, який вдруге проходив у Львові. Можливо, ви навіть бачили якісь фото в інстаграмі) Але я дуже хочу розповісти більше...

This autumn I've had a special small life. This life was called  II Oleh Krysa International Violin Competition, which took place in Lviv for the second time. Maybe, you've seen some photos on my FB or Instagram) But I really want to tell more...


Отож, потрапила я в оргкомітет конкурсу ще влітку як журналіст. Потім мої обов'язки розширились і я стала піарником, редактором, перекладачем, ведучим, синхроністом, універсальною людиною і все таке) Якщо коротко розповідати про конкурс - то це змагання дуже високого рівня, в якому після попереднього відбору взяло участь близько 30 учасників з усього світу. Мене потішила кількість японців)) Ну я ж японіст, тому можливість з ними поспілкуватися - велика радість для мене. Еймі Вакуй, одна з конкурсанток, навіть привезла нам Захер з Відня, коли прийшла на реєстрацію... Також у конкурсу було крутезне журі, яке очолює маестро українського походження Олег Криса, а ще до нього входять відомі скрипалі з різних країн (для об'єктивності))

So, I've got into competition organazing committee this summer as a journalist. Then my duties have expanded and I also became PR, editor, translator, announcer, simultaneous translator, universal person and something like that) Speaking shortly, this competition is a very hight level contest, which hosted 30 participant from all over the world (after the selection). I was glad because of many Japanese participants. Well, I'm really interested in Japan, so communicating with them was a great happiness for me. Btw, Eimi Wakui, one of the contestants, even brought us a Sacher torte from Vienna, when she arrived to register... Also this competition had a cool jury with Oleh Krysa, as a chairman (USA maetro, native Ukrainian). Other members were famouse violinists from different countries (for fair judging).



Проте до початку конкурсу в оргкомітету було ще море роботи. Ніколи не подумаєте, скільки це насправді, якщо не побачите зсередини) Останні два тижні перед початком були взагалі неймовірно зайняті і коли все почалося... коли все почалося, я думала, що видихну з полегшенням. Але ні) Річ в тому, що мені доручили бути англомовною ведучою на відкритті. І синхронно перекладати спікерів. А я ж не перекладач! Ну як - я інгліш знаю, говорю і все таке. Але одна річ - говорити з друзями, а інша - перед аудиторією зі сцени! А ще я мала організувати прес-конференцію перед відкриттям... Загалом, зізнаюся, то було трохи паніки. Але паніка минулася. І натомість я відчувала неймовірне захоплення - адже правду кажуть, що життя починається там, де виходиш з зони комфорту. Я вийшла. І це... зробило мене шалено щасливою.

But first organizing committee had A LOT of work. You'd never guess, how much, until you see it by yourself. The last few weeks before competition start were absolutely busy and when everything started... well, whe everything started, I thought it will be easier now. But it wasn't) The thing is, that I had to be an English-speaking announcer on the opening ceremony. And simultaneous translator for all speechers. But I'm actually not a translator! Well, I know English somehow and I speak it rather good. But one thing is to speak with friends in a casula atmosphere and the other thing - to translate on the stage in front of 700 people... And also I had to organize press-conference before the start. SO, I must confess, there was some panic. But panic left me. And I've felt a great excitement instead - the truth is, that life starts outside the comfort zone. And I left it. And it made me so happy!


Я не скажу, що відкриття пройшло бездоганно. Але воно відбулося круто - це точно! А на вечірці після концерту я познайомилася з Сачікою Мізуно, членом журі з Японії, яка всі дні конкурсу мило допомагала мені з моєю японською і розказувала багато цікавого. І з Пяйвют Меллер, фінською скрипалькою, над правильною транслітерацією іменої котрої я сперечалася з усіма XD І з самим паном Олегом Крисою, який виявився настільки світлою, інтелігентною та приємною людиною, що кожен день конкурсу став для мене натхненням. Насправді, це шалене натхнення - бачити людей, які віддали все життя музиці, які досягнули вершин і при цьому вони позбавлені будь-якого пафосу чи зверхності. В нашій кімнаті журі (за сумісництвом - кімната оргкомітету) завжди було тепло, затишно, весело і я отримувала колосальне задоволення від спілкування.

I can't say, that opening ceremony went flawless. But it went well - that's for sure! And after the ceremony we've had a welcome party, where I've met Sachika Mizuno-san, Japanese jury member, who was helping me with my japanese all the competition time and told a lot of interesting things. And also I met Paivyt Meller, Finnish violinist, whose name was quite hard to spell in Ukrainian letters) And with Oleh Krysa himself, who turned out to be such a gentle, intelligent and positive person, that each competition day became a great inspiration for me. Truly, it was the greatest inspiration to see all these people, who dedicated their lives to music, who got to the top and still are not arrogant. Our jury and organizing committee room was always warm, cozy and fun, so I got the most pleasant emotions there.



Сам конкурс відбувався в три тури. Спочатку виступи соло потім - з піаністом, а у фіналі - з оркестром. Я вболівала за кількох учасників, наприкінці ще скажу про це...  Сам конкурс теж був суцільним натхненням. Хоча я ніяк непричетна до скрипкового світу, проте це не завадило мені насолоджуватися виступами) Направду, я не так багато їх слухала - все ж моя робота була пов'язана з пресою. Але при нагоді намагалася і спілкуватися з конкурсантами, і слухати концерти, і допомагати з іншими справами. Неймовірно зворушливо те, як багато батьків приїхало з дітьми, щоби їх підтримати. У конкурсі брали участь скрипалі від 15 до 29 років, тому загалом логічно, що багато було з батьками. Але для мене це був шалений позитив бачити, як вони їх підтримують і вболівають. А ще також дуже потішило, що майже всі учасники та їхні сім'ї були позитивно налаштовані одне до одного навіть після того, як хтось вилетів з першого туру.

Competition had three rounds. First one - solo performance, second - with pianist and thirsd - with orchestra. I was cheering a few comtestants, but I'll tell more in the end... The competition was a great inspiration. I'm not very into violin world, but I enjoyed anyway. To be true, I haven't had many opportunities to listen to performances - my work was connected with press. But when I had an opportunity, I've been trying to communicate with contestants and listen to their performances and help, where I could. It was so touching to see all these parents, who came with their children to cheer them up! As thsi competition was for 15-29-year-old violinists, it's rather logical, that many of them cam with their parents. But for me it was a greatest positive to see their support. And also I was very glad to see most of contestants and their families with such a positive attitude to one another, even after some of them left after the first round.



Під час змагань мені довелося кілька разів побувати на вечері з учасниками і таке неформальне спілкування принесло ще більше задоволення) Я вже мовчу про вагон селфі... Було дуже цікаво спостерігати і за глядачами - концерти учасників у всі були вільними, тож багато приходило їх послухати. І загалом відчуття свята та захоплення не покидало мене попри те, що я почувался іноді виснаженою і мріяла про салат XD Чому про салат? Ну, спонсором конкурсу був "Світоч". Тільки уявіть, скільки шоколаду я з'їла)) Охохо...

During the competition I had dinners with the participants a few times and this informal communication has brought me even more joy) I'm not talking about a loot of selfies XD... It was very interesting to watch the audience at the concerts - concerts were free, so many people visited them. And in general, a sense of celebration and admiration never left me even though I sometimes felt too exhausted and dreamed of salad XD Why salad? Well, the general sponsor of the competition was "Svitoch" chocolate factory. Just imagine how much chocolate I ate)) Ohoho...



Перед закриттям, де я теж мала бути англомовною ведучою та синхроністом, панікувала вже менше, ніж перед початком конкурсу. Та і взагалі той день пройшов дуже швидко - перукар, візажист, інтерв'ю учасників, омріяний салат)), прес-конференція, диригентська, останні правки в сценарії - зміни за 2 хвилини до виходу на сцену, здається, традиція. І - нагородження! Третя премія їде в Казахстан для Меруерт Карменової, друга - Еймі Вакуй, Японія (саме за неї я і вболівала) і переможець - Еллі Сах (Південна Корея & США). Стоячи на сцені та оголошуючи всіх їх, я сама не могла стримати усмішку - настільки це було чарівним відчуттям...

Before closing ceremony, where I also had to be an English announcer and interpreter, panic was less, than before the competition start. And in general that day passed very quickly - hairdresser, makeup, interview of participants, finally some salad)), press-conference, conductor's room, final corrections in the script - changes in 2 minuts before entering the scene seems to be a tradition. And - ceremony of awards! The third prize went to Meruert Karmenova from Kazakhstan, second - Eimi Wakui, Japan (I cheered for her) and the winner - Elly Sah (South Korea & USA). Standing on stage and announcing them all, I myself could not hold back a smile - it was such a magical feeling...


Зараз я гортаю фото і не вірю, що конкурс закінчився. Якби мені сказали, що ось завтра треба йти і працювати там знову, то я б пішла. Бо це круто. Це абсолютно круто! Сама атмосфера змагання, люди, з якими я познайомилася, скрипкове свято. І море роботи. Дивна річ, але я почуваю себе пречудово, коли в мене роботи стільки, що нема часу видихнути спокійно... Хочу щеее!

Now I scroll these photos and can't believe, that competition is over. If I'd been told, that tomorrow I have to go and work there again, I would go. Because it's cool. This is totally cool! The atmosphere of the contest, the people I met, violin celebration. And a lot of work. Funny thing, but I feel incredibly good when I work so much, that there's no time to rest... I want more!


54 коментарі:

  1. Отличное мероприятие! Выглядишь замечательно))))))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую) Це був один з найяскравіших моменітв минулого року для мене!

      Видалити
  2. wow you look beautiful in that maxi floral dress!
    Have a good weekend!
    kisses

    http://irreplaceable-fashion.blogspot.com

    ВідповістиВидалити
  3. This really looks so special. Wish I could have been there.
    http://societyfix.blogspot.com.eg/

    ВідповістиВидалити
  4. Sure was a fantastic event!
    HAPPY WEEKEND
    xoxo
    http://stylishpatterns.blogspot.com.es

    ВідповістиВидалити
  5. Congratulation to this amazing competition. It sounds very interesting.
    Have a nice weekend,
    Christine

    ВідповістиВидалити
  6. Наташа, ты роскошно выглядишь. Такая статная красавица!
    Спасибо, что поделилась своими эмоциями. Интересно!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую) Цей конкурс був моїй найяскравішим осіннім спогадом минулого року))

      Видалити
  7. ;)

    Esse evento parece ter sido muito bom!

    Ótima sexta!

    Beijo! ^^

    ВідповістиВидалити
  8. Спасибо за интересный репортаж! Столько обязанностей – зато пост какой получился!!!!

    ВідповістиВидалити
  9. Thanks sweetie :D

    Yeah, seems to be an amazing and interesting event!

    NEW PERSONAL POST | MY OWN BEAUTY CARE PLEASURES.
    InstagramFacebook Oficial PageMiguel Gouveia / Blog Pieces Of Me :D

    ВідповістиВидалити
  10. So interesting post dear Nataly.
    This really was so interesting event for you.

    Gotičarka

    ВідповістиВидалити
  11. Я бачила фото в інстаграмі, але я й не уявляла, як це було чудово! Я б точно не впоралася із цим усім - ну з пресою спілкуватися я можу, але бути ще й ведучою... Та й англомовною! Там же не просто треба завчені фрази промовляти - іноді щось змінюється, іноді треба зреагувати на якісь слова чи події... Я б точно не відважилася!
    І як же тобі добре в цій чудовій сукні - у якій ти на сцені! Така прямо гарна-гарна!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Оце я ще з часу тих фото намагалась пост написати XD
      насправді, для мене було найбільшим хвилюванням саме те, що треба не просто говорити зі сцени, а синхронного перекладати спікерів - я ж не перекладач за освітою все ж) Але виявилося, що варто розширити свої рамки зони комфорту - і можна робити набагато більше...

      Сукню я просто обожнюю) Хочу її в кращу погоду пофотографувати для блогу)

      Видалити
  12. Клас!!!! Так цікаво!!! Я розумію, чому ти хвилювалась!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Але було дуже весело) При нагоді точно повторю такий досвід!

      Видалити
  13. Ооо як це круто! Скільки кайфу! Скільки драйву!
    Вірю, що капець як важко. Але потім та ейфорія перекриває всю втому.
    Я також далека від музики, особливо від скрипки. Проте, якби мала змогу, із задоволенням би послухала.
    Наталко, ти молодець!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це був неймвоірний досвід) Насправді, в мене часто запитували учасники чи журі, чи я музикант, а виявлялось, щоя лише журналіст. Як-наче для такої роботи необхідно бути музикантом)

      Видалити
  14. I'm happy that you had a good time. It surely was a great event.

    ВідповістиВидалити