неділя, 3 липня 2016 р.

Book inspiration: Саллі Грін Трилогія "Напівлихий" / Sally Green The Half bad Trilogy

Останнім часом я все пишу про фентезійні трилогії) Мабуть, тому, що й сама пишу переважно фентезі, тому намагаюсь цікавитись тим, що в цьому жанрі цікавого у світі. Сьогодні в мене доволі суперечливі враження про "Напівлихого" Саллі Грін.

Lately I'm writing a lot about fantasy trilogies) Perhaps, the reason is that I write primarily fantasy too, so I'm trying to keep up with all literature world news in this genre. Today I have a rather contradictory impressions on Sally Green's Half bad trilogy.


"Напівлихий" - моя улюблена частина книги) На жаль. Знайомить нас з Натаном Бірном, молодим чаклуном з Британії, якому не пощастило народитись "половинним кодом" - матір Біла, батько Чорний. Та ще й мати покінчила з собою, а батько - гроза всіх магів, сильний та невловимий вбивця, котрий ні разу з Натаном не бачився. Ще виявляється, що в Британії є така собі Рада Білих чаклунів, а Чорних там винищують і все таке. Я не дуже зрозуміла, чому тоді всі Чорні не переїхали в Європу чи Америку - там їм живеться цілком спокійно, але опустимо цей момент, щоб було більше драми. На службі у Ради Мисливці - супер-треновані чаклуни, котрі займаються полюванням на Чорних. І в цих умовах Натанове життя не дуже солодке. Він проводить дитинство з бабусею, сестрами Джесікою та Деборою і братом Арраном, котрі народилились в його матері та її законного, Білого чоловіка. За Натаном, звичайно, постійно наглядає Рада, інші маги стороняться, знущаються і недолюблюють його. Але все ще більш-менш стерпно. Єдине, в чому Натан певен - коли його визнаються не "половинним кодом", а повноцінним Чорним чаклуном, то одразу ж вб'ють.

"Half bad" is my favorite part of this trilogy) Unfortunately. It acquaints us with Nathan Byrn, a young magician from Britain, who was unlucky to be borned "a half-code" - White mother, Black father. Yes, and his mother committed a suicide and his father is scary for all other magicians, strong and elusive assassin, who had never even seen Nathan. Also in Britain there is a sort of WHite Wytches Council and they are just killing anybody Black. I do not understand, why then all the Black witches haven't moved to Europe or America, where they live quite peacefully, but let's pretend it's for mroe drama. Council has Hunters at it's service - super-trained magicians, engaged in hunting Black witches. And in these circumstances Nathan's life isn't very sweet. He spends his childhood with his grandmother, sisters Jessica and Deborah and brother Arran. They are all children to his mother and her legal White husband. Nathan, of course, was always supervised by the Council, other mages avoid, bully and hate him. But still more or less it was bearable for quite a long time. The only thing Nathan was sure about: when he will be recognized not as a"half-code", but as a true Black mage, then he will be immediately killed.

Атмосфера напруги мені сподобалась одразу. Сподобалось, що при чіткому поділі на Чорних і Білих розумієш, що і ті, й інші - доволі таки нехороші та жорстокі, якщо доведеться. І це теж мені сподобалось. Бо "Половинний код" не мила історія, де все тримається на дружбі і магії. А отож - ти не знаєш, куди заведе сюжет)

I loved the atmosphere of tension immediately.  I enjoyed, that with a clear division into Black and White you realize both parts of mages worls are rather bad and cruel, if necessary. And I loved this too. Because Half Bad is not a regular nice story, where everything is ok with friendship and magic. And so - you don't know, where the story leads)

Отож, на 15 день народження Натана виривають з дому, відправляють у фактичне ув'язнення до Мисливиці Селії, котра його тренує і тримає в жорстоких рамках. А від неї наш герой дізнається, що Рада хоче використати його в своїх цілях - щоб виманити його батька Маркуса. І вбити його, так. Бо за пророцтвом зробити це може тільки Натан з кинджалом під назвою Фейрборн. Звичайно, сам Натан таку ідею не дуже оцінив. Тому і втік) І вирушив на пошуки відьми Меркурі, котра мала б допомогти йому з церемонією Дарування, яку проходять всі чаклуни в 17 років. Після певних перипетій з пошуками - Меркурі Чорна, тому ховається гарно - Натан таки потрапляє до неї, отримає Дари, але від - раптово! - батька, який прийшов таки його побачити, наробив пафосного шуму і втік. Кінець історії, далі - більше!)

So, on his 15th birthday Nathan has been taken away from his family and sent to a Hunter Celia, who kept him training, as if he was her prisoner. And there Nathan found out, that the Council wants to use him for their own purposes - to lure his father Marcus. And kill him,of course. Cos by a prophecy, Nathan is the only one, who can do it, usinf a special knife Fairborn. Of course, our hero doesn't really appreciate this idea. Therefore, he escaped) And went to search Mercury, a powerful Black witch, who can help him with a Gift ceremony each mage must have at the age of 17. After some twists and turns duting the search - Mercury is Black, so she hides well - Nathan gets to her place, receives his Gifts, but - suddenly! - from father, who came to see him for the first time, made some noise and disappeared again. End of story, then - more!)


"Напівдикий" - проміжні книги трилогій часто слабші за початок та фінал. Так і тут. Після церемонії Дарування Натан замість очікуваної волі знову втягнутий у проблеми - його кохана Анналіз (бездоганна Біла відьма) в полоні у Меркурі і треба її врятувати. А Мисливці, як завжди йдуть по сліду, і Рада починає активну кампанію проти Чорних за межами Британії. Не питайте... Авторка вирішила, що не треба нам майже нічого знати про європейських чаклунів. Достатнього того, що є там в Британії злий Білий глава Ради і всі його слухаються, і всі вони такі погані-погані та мріють вбивати Чорних, бо вдома не сидиться. Ну і на додачу нам майже нічого невідомо про методи Мисливців та про те, як вони постійно успішно знаходять Натана, хоч він і користується переходами, які не залишають сліду... не питайте(

"Half Wild" - intermediate parts of such stories are often weaker, than the beginning and the ending. It's really so. After the ceremony instead of the expected freedom Nathan faces a new problem -  his beloved Annalise (perfect White Witch) is Mercury's captive, so we must save her. Hunters, as always, are on track, and the Council begins a campaign against the Black witches outside Britain. Do not ask me!.. The author just had decided, that we almost don't need to know anything about European wizards. It's enought to know, there an angry White Council head in Britain and he rules them all, and all of them are bad, dreaming of killing Black witches and etc. In addition, we know almost nothing about the methods Hunters use and how they are always so successful in finding Nathan, although he uses passages, that leave no traces... Do not ask(

Друга частина - це фактично безперервний квест, в якому Натан з Габріелем (його друг, який представляє ЛГБТ-спільноту, бо це ж так модно)) мандрують то з тим, то з іншим завданням та шукають відьом, котрі дуже гарно ховаються. Ключова деталь - вмирають всі. Вмирають постійно. Якщо в першій частині це мені сподобалось, то тепер вже часто виглядає гротескно і невиправдано. Та врешті-решт Натан рятує Анналіз, котра та ще ягідка, і починається масштабна війна між Білими та Альянсом Чорно-Білих, в котрому наш Натан, і - раптово! - його батько, і Селія, і багато інших вже знайомих нам персонажів.

The second part is actually a continuous quest, in which Nathan with Gabriel (his friend, who represents LGBT-community, because it's so trendy now)) are traveling with some tasks and looking for witches, who hide very well. A key detail - everybody dies. Dies constantly. If I loved this in the first book, now this all looks quite grotesque and unjustified. But eventually Nathan saves Annalise  and a big war begins between the Whites and the Alliance of Black and White witches. Our Nathan is a part of it and - suddenly! - his fathe and Celia, and many others familiar characters.


"Напівзагублений" - останню частину я дочитувала англійською, бо перекладу ще нема, а мені хотілось добити всю трилогію зразу. Ну що я вам скажу... Третя частина відверто нуднувата. Перша половина книги - це душевні метання Натана, у котрого все погано. У нього справді все погано, але я не буду розкривати вам повороти сюжету, якщо вас потягне на читання цієї історії) Отож, Натан тепер дуже-дуже крутий та сильний, тому страждає і вбиває, вбиває і страждає. А ще кидається в нетрадиційну орієнтацію - зовсім раптово і, як на мене, це теж було зайвим. Війна рухається до своєї кульмінації та фіналу... От фінал вийшов сильним. Жорстким, непритаманним для янг-едалт літератури.

"Half Lost" - the last part I've read in English, because there's no translation yet, but I wanted to finish the entire trilogy at once. Well, what should I tell you... The third part is frankly boring. The first half of the book - an emotional suffering of our Nathan, because everything is bad. It is really bad, but I will not reveal all the plot twists in case you fancy reading this story) So, Nathan is very, very strong and cool now, so that he is just suffering and killing, killing and more suffering. And he also goes gay - quite suddenly and, for me, it was also unnecessary. War moves to it's climax and the final ... That final came out strong. Harsh, not usual for young adult literature.

Насправді, ця книга спочатку мене безмежно захопила - настільки крутий світ, цікаві ідеї, динамічність подій і якась щирість чи що) Сподобалась напруга, жорстокість світу, сподобалось, що й сам герой доволі жорстокий, а не "мир-дружба-печиво". Але потім, як на мене, в автора почались проблеми з масштабами подій, їхньою логікою і взагалі сюжетом. Світ магів, який мене приваблював, став виглядати дуже розмитим, персонажі - гротескними. Натан - надто холеричним страждальцем і все таке. Ні, я не шкодую, що прочитала "Половинний код". Але з таким початком він міг стати набагато, набагато кращим... Фінал трохи витягнув все, але все одно більше половина історії була нижчою, ніж мої очікування.

In fact, this book immensely fascinated me at first - such a cool world, the idea is interesting, dynamic events, and some sincerity or what) I loved the tension, brutality of this world, loved that hero, who was himself quite brutal, and not all so "peace, friendship, cookies." But then, in my opinion, the author started having some problems with the scale of events, their logic and general plot. The world of magicians, who attracted me, began to look very blurred, characters - grotesque. Nathan - too choleric and suffering. No, I do not regret reading this trilogy. But with such a beginning it could be much, much better... The final helped a bit, but still more than half of the story was lower, than my expectations.


А ви знайомі з цією трилогією?
Have you read this trilogy?

22 коментарі:

  1. Тільки вчора дізналась, що найближчим часом "Напівлихий" вийде друком українською мовою. Чекаю))

    ВідповістиВидалити
  2. Thank you so much :D You have to try :D

    Sounds an amazing books. I'm bookaholic but this I didn't know :D

    NEW TIPS POST | Healthy Hair on Summer.
    InstagramFacebook Oficial PageMiguel Gouveia / Blog Pieces Of Me :D

    ВідповістиВидалити
  3. Не читала. Спасибо за отзыв😉

    ВідповістиВидалити
  4. Haven't read these, so thanks for sharing!

    xo
    www.carinavardie.com

    ВідповістиВидалити
  5. Никогда не слышала, но было интересно узнать о них!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Якщо подобається підліткове фентезі, то модна глянути)

      Видалити
  6. От я до знайомства з тобою не любила фентезі взагалі. Мене якось відштовхували оці всі світи з величезною кількістью якихось дрібниць, диких імен персонажів, якимись дивними війнами... Але зараз думаю, що треба щось таке почитати, доторкнутися до цього ще раз. Просто, щоб дати тому всьому ще один шанс у моєму житті.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я дуже люблю фентезі і фантастику)) Насправді, мені більше подобається так зване "міське фентезі" - щоби і сучасність, і ніяких ельфо-орків в черговій плоскій історії, і якась молодіжна нотка) А з такого епічного і крутого фенетзі з іншими світами та справді гарно розробленим світом я люблю Роберта Джордана і його Колесо Часу)

      Видалити