неділя, 13 березня 2016 р.

Book inspiration: Джон Грін "Паперові міста" / John Green "Paper Towns"

Джон Грін колись вразив всіх пронизливою історією про онкохворих підлітків "Винні зірки" (і це досі найпопулярніший пост в моєму блозі)). І я вирішила почитати ще щось цього автора, бо, як виявилось, він вміє круто писати про підлітків. Та так, що дорослим це не менш цікаво. Отож, "Паперові міста" - у огляді!

John Green impressed everyone with soulful story about teenagers with cancer "The Fault in Our Stars" (and it's still the most popular post on my blog)). So I decided to read something else of this author, because, as it turned out, he can write about teens really cool. And adults are not less interested. So "Paper Towns" - in my review!



Квентіну 18, до випускного вечора кілька тижнів, в житті все нормально: він аутсайдер, але має кількох друзів, хороших батьків і таємно закоханий в свою сусідку. Сусідка Марго має набір тараканів в голові, титул шкільної королеви і красу, котрою вона вміло користується. І все це могло б стати прикольною історією про шкільні будні, якби одного дня, після 10 років без спілкування, Марго не залізла вночі у вікно К'ю і не потягнула його здійснювати її "помсту".

Quentin is 18, he has a few weeks until prom and everything is fine: he is outsider, but has a few friends, good parents, and is secretly in love with his neighbor. A neighbor Margot has a mess in her head, title of school queen and stunning beauty she is using always. And it could be a funny story about school routine, but one night, after 10 years with no communication, Margot climbed in the window of Q's bedroom and pulled  him our to help in her "revenge."


Помста зрадливому хлопцю і подругам була вельми такою веселою (тільки не для них самих), а К'ю просто тихенько млів від того, що дівчина-мрія тусується разом з ним. І вже будував плани на те, як завтра він підійде до неї в школі і вони знову будуть спілкуватись, і він стане її лицарем у сяючих латах, і тоді... І тоді Марго зникла.

The revenge for unfaithful boyfriend and friends was so very fun (just not for them) and Q was just happy for his dream girl to hang out with him. And he planned, how tomorrow he'll meet her at school and they will chat, and he will be her knight in a shining armor, and then... And then Margot disappeared.



Власне, вона вже час від часу проявляла свій підлітковий бунт втечами з дому на кілька днів, тому це не біда - казали її батьки. Але тут наш герой і його компанія почали шукати підказки від Марго, котрі б мали вивести на неї. І тут це розрослося в фантасмагорію з поезією Вітмена, пошуком "паперових" міст, думками про сенс життя і можливе самогубство зниклої, котре гарно присмачене підлітковими розвагами, п'яними вечірками, розумінням того, що ми всі - тільки образи в очах інших. І ніхто нікого не знає. І ніхто нікого не розуміє. І врешті - раптова й довга мандрівка замість вручення дипломів, з ціллю знайти таки ту загублену панночку Марго. Чи себе знайти - дорогою до неї...

Actually, she had occasionally proved her teenage rebellion with a runaways for a few days, so it does not matter - told her parents. But our hero and his company started looking for tips from Margo to find her. And here it all becomes s a phantasmagoria with poetry of Whitman, search for "paper" towns, thoughts on the meaning of life and probably a suicide of a missing girl, this all was also flavored with teenage entertainment, drunken parties, understanding that all of us are just an images in the eyes of others. And no one knows anyone. And no one understands. Finally they've started a sudden and long journey instead of diploma ceremny, with the aim to find Margot. Or find themselves - on the way to her...



І знаєте, я не скажу вам, чим все це закінчилось) Так буде не цікаво! Одна лише скажу: історія написана надзвичайно живо, яскраво і щиро. Історія захоплює. А фінал мене розчарував. Я очікувала трохи іншого, бо вийшло якось... ні про що. Чи про інфантилізм. А Марго мені не дуже сподобалась. І ще вона нагадала мені про Кейсі з серіалу "Skins". І Кара Делевінь, котра зіграла її в екранізації (яку я ще не бачила) - якраз така, як і потрібно.

And you know, I'm not going to tell you how it all ended) It won't be interesting this way! The only thing to say: the story is written extremely vividly, clearly and sincerely. The story captures. But the final disappointed me. I was expecting a little more, because happened... nothing special. Or it was just too full of infantilism for me. And I don't really liked Margot. And she reminded me of Casey from the "Skins". And Cara Delevingne, who played her in the movie (which I haven't seen yet) - she was just right.


А ви читали "Паперові міста"?
Have you read "Paper Towns"?

22 коментарі:

  1. Как ты интересно все описала сразу чувствуется рука писателя ;)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Рада, що зацікавила) Книга, безумовно, варта уваги)

      Видалити
  2. No he leído nada de eso, pero me encanta leer, los tendré en cuenta!
    :)

    ВідповістиВидалити
  3. Цікавий опис! Як раз шукаю що б таке почитати))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. На два-три захопливі вечори цієї книги якраз вистачить)

      Видалити
  4. Очень интересно и красочно описано! Спасибо за рекомендацию, Ната))

    ВідповістиВидалити
  5. Екранізація непогана) Мене теж розчарував фінал, але мені здалося, що це історія про... ну не знаю, неприкаяність? Як тут краще сформулювати. Коли й сам не знаєш, хто ти. І що ти, і навіщо ти. І от тому виходить ні про що, бо ти не можеш сам знайти сенс. Якось так. Але мені теж не сподобалася Марго. Я от і розумію її добре, але не люблю)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мм... думаю, ця історія більше для підлітків. Бо для мене зараз вся ця поведінка Марго більше виглядає, як забавка дівчини, яка просто звикла, що їй все сходить з рук і вона вся така...мм... Як Еффі з серіалу Skins. Нещасна, але змушена сама для себе підтримувати дивний образ.

      Видалити
    2. Мені теж так здається. Саме ж тінейджери й відчувають усі ці пошуки. Але я сподівалася, що ці пошуки хоч до чогось дійдуть. Ну хоч до чогось - ну не так же! І героя мені було шкода, але так навіть і краще. От тільки ніякою "загадки Марго" для нього не було, була загадка тільки для неї самої.

      Видалити
    3. Згодна) Хоча при цьому я обожнюю Ловця у житах. мабуть, бо прочитала його в 14 чи 15))

      Видалити
  6. I haven't read this book nor watched the film, but I heard that the final is dissapointing, great review! :)

    http://crafty-zone.blogspot.com/

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Yep, the final could have been better, as for me. because it sounds like nothing changed at the end(

      Видалити
  7. Книгу читала моя донька. Тепер і я знатиму про що вона. Не скажу, що захотілося її прочитати, але у Вас справжній талант писати відгуки. Ваш стиль мені до вподоби :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за візит до мого блогу) Я люблю писати про книги, хоч ця тема поступається косметичній по кількості відгуків)
      Насправді "Паперові міста", мабуть, одна з тих книг, які варто читати у підлітковому віці... або не читати потім взагалі, бо погляд на персонажів та їхні ідеї буде зовсім іншим вже.
      Зараз читаю цього ж автора "У пошуках Аляски" - скоро й про неї буде відгук)

      Видалити