субота, 25 жовтня 2014 р.

Book inspiration: Ірвінг Стоун "Грецький скарб" [The Greek Treasure]

Любов до міфологій і Давньої Греції у мене з дитинства. Тому книга про розкопки Трої не могла залишитись поза увагою. Особливо тому, що її автор - Ірвінг Стоун, неймовірний письменник, який вже познайомив мене раніше з Мікеланджело та його творчістю...


Ірвінг Стоун писав біографії. Раніше я думала, що біографії - це щось доволі нудне документальне і сухе. Проте "Муки і радості" про життя Мікеланджело переконали мене у протилежному. Але зараз не про них мова, а про Генріха і Софію Шліманів - подружжя дослідників-ентузіастів, які відкрили світові грецькі скарби.


Цікаво, що історія починається в момент, коли Генрі Шліману вже 48 років і він казково багатий підприємець, який пожив у половині світу, кілька разів змінив громадянство, встиг одружитись та розлучитись в Росії і нарешті зрозумів, що для повного щастя йому потрібна дружина-грекиня, яка розділятиме з ним пристрасть до творів Гомера і допоможе на розкопках. Отож, з наміром знайти свій "грецький скарб" Шліман їде в Афіни, а там за рекомендацією друга знайомиться з 17-річною Софією Енгастроменос.


Про перипетії їхніх стосунків і безліч непорозумінь, які трапились до цього шлюбу, я розписувати не буду. Хоч це й було цікаво читати, та набагато цікавіше, коли історія підводить нас до розкопок. Варто зазначити, що Шлімана вважали абсолютно божевільним "багатеньким Буратіно", який викидає гроші на вітер в намаганні знайти "міфічну Трою". Адже в ті часи не тільки її місце розташування, а й існування взагалі ставили під сумнів. Проте ентузіазмові Шлімана можна було позаздрити. Він не тільки вибив дозвіл у турецької влади на розкопки, а й шукав Трою за текстами Гомера, ревно згадуючи про ворота й вежі, про скарби і покої, про всі найдрібніші деталі, які могли допомогти знайти легенду... Він наче жив одночасно у двох часових проміжках, знаходячи живу історію серед руїн давніх міст, котрі нашарувались над фундаментом Трої за ці тисячоліття.


Наскільки важким було життя на розкопках, настільки милими були їхні стосунки з Софією. Особливо мені сподобалось читати про те, як вони вдвох таємно вивозили в Грецію великий "скарб Пріама". Бо по закону вони мали віддавати половині турецькій владі, а віддавати море стародавнього грецького золота - якось не дуже круто. Отож, довелось шукати вихід з ситуації)

Насправді розкопки у Трої не принесли їм особисто нічого, корім моря проблем, кпин з боку маститих науковців, які не визнавали їхніх знахідок, та довгої-довгої війни з владою Туреччини. Проте через довгі роки перемога таки була на боці подружжя Шліманів: їхні здобутки визнав весь світ, а вони до того ж відкрили царські гробниці в Мікенах, де теоретично був похований Агамемнон. Щоправда, згодом виявилось, що той величезний золотий скарб, який Шлімани вважали власністю троянського царя з Іліади насправді набагато давніший, а сам скарб був втрачений в часи Другої Світової... Проте це не применшує здобутків Софії і Генріха ні краплі, а їхня історія захопила мене просто шалено.


Такі книги, як "Грецький скарб" не просто знайомлять з незвичайними людьми, вони приносять трохи їхньої пристрасті та запалу в наше життя, приносять натхнення і віру у те, що варто, варто і ще раз варто робити те, без чого не можеш.

П.С. А "грецьким скарбом" Шліман називав не гори золота, не Трою і не Мікени, а свою дружину =)

16 коментарів:

  1. Как же мне нравятся украшения в греческом стиле...))В детстве любила читать мифы Древней Греции))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. И я их обожаю) И мифы были одной из первых книг для меня вообще)

      Видалити
  2. Beautiful post, really interesting! Have a great weekend!!!

    ВідповістиВидалити
  3. Браслети дуже круті! Дякую за пост))

    ВідповістиВидалити
  4. Очень интересный пост! Меня тоже влечет история, мифы, в детстве я зачитывалась такими книгами, сейчас все времени не хватает)) Наташа, спасибо за пост!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Рада, що сподобалось) Я обожнюю старовину і міфології, а такі книги - як маленькі двері в минуле!

      Видалити
  5. Враховуючи мої, ех, не те щоб вподобання, скоріше, духовні нахили, практично будь-щи, що стосується Древнії Єгипту та Греції (та й взагалі древньої історії) викликає в мене інтерес майже ірраціональний.
    І от, іще одна книга додалась до десятків тих, які я збираюся прочитати.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Абсолютно розумію)) І рекомендую цю книгу обома руками, вона захоплююча...

      Видалити
  6. Я была на раскопках Микен. Конечно сегодня все золото от туда вывезено в в Афины, а именно в Национальный археологический музей. Но все равно город впечатляет.
    Из книг Ирвинга Стоуна читала еще в школе «Моряк в седле» о Д.Лондоне.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. О, это моя мечта: вся Греция и ее старинные памятники... Я была прошлым летом в Херсонесе, но там от греческих времен достаточно мало всего осталось(
      А я познакомилась с этим автором через книгу «Муки и радости» и пока что она моя любимая) Но история Джека Лондона тоже в планах...

      Видалити
  7. А я дуже полюбляю дивитися фільми про ті часи! У них такі багаті і роскішні прикраси, вбрання, особливо у знаті. Дякую за відгук! Я ще нічого не читала від Ірвінга Стоуна, треба переглянути його список літератури.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так-так) Старовинна "ювелірка" не може не приваблювати) Та і її сучасні трактування теж дуже красиві.
      Люто рекомендую його до прочитання! Захоплююче пише)

      Видалити
  8. Натали очень интересно! тоже люблю мифы Древней греции, дома и книги есть)) браслеты красивые!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Тоді рекомендую книгу))
      А браслети таак, носила б сама!

      Видалити