пʼятниця, 17 жовтня 2014 р.

Book inspiration: Джоджо Моєс "До зустрічі з тобою" [Me before you]

Буває, що якась людина входить в твоє життя і змінює його повністю. І це не завжди добре, але без змін немає життя. Саме про це книга "До зустрічі з тобою" американського автора Джоджо Моєс, про яку я розповім сьогодні.


Її звуть Луїза, їй 27. В неї велика родина з морем проблем, хлопець-бігун, до якого вона охолола,  і це у них взаємно, а на додачу щойно зникла робота. А пошуки роботи у провінційному англійському містечку - це важко, особливо, коли в тебе ні освіти, ні підтримки.

Його звуть Вілл. Йому 35. У нього багаті батьки, розкішний дім, роки захоплюючого і яскравого життя за плечима. І на додачу інвалідний візок, який зруйнував все його життя.

Вона влаштовується працювати його доглядальницею - чи скоріше розважальницею, бо батьки Вілла впевнені, що оптимістична і весела людина поруч поверне йому волю до життя. У неї є шість місяців - після цього Вілл планує відправитись у Швейцарію, у спеціальний заклад для охочих попрощатись з життям через важку хворобу. Спочатку, звичайно, Луїзі нелегко: роботодавець не виявляє жодного бажання йти на контакт, догляд за паралізованим - це не розвага, та і вдома вистачає проблем.


Проте згодом виявляється, що для цікавої розмови не потрібні рухомі кінцівки, а кам'яна стіна, за якою стійко ховався Вілл насправді може бути трохи зрушена... І Луїза намагається її зрушити, поки цокає годинник до його вибору - до його смерті. Намагається робити це так відчайдушно на подив хлопця і рідні, що й сама не помічає, коли Вілл з нещасного відстороненого хворого стає їй найдорожчою людиною.


В цій книзі до сліз хочеться хепі-енду. Банального, як у кіно. Вона любить його, він любить її, вони щасливі попри всі проблеми і обмеження... Так і хотілось. Але ні, кінцівка сумна, хоч життєва. Вілл проводить свої найкращі 6 місяців в житті і вибирає померти. Його прощання з Луїзою гірке і зворушливе, бо вони обоє відкриті одне до одного, закохані і в якійсь мірі це втілення багатьох мрій. Вибір Віла зрозуміти можна - він гордий і розумний, він жив яскравим життям, а тепер не може поворухнутись, не може без цілодобового догляду і хоче, щоб Луїза подорожувала, вчилась та жила врешті-решт. Тому він залишає їй кругленьку суму на навчання, а також - листи з вказівками, відповідно до яких вона повинна поїздити по світу... І остання сцена - вона читає у паризькому кафе про ці його задуми. 

20 коментарів:

  1. Давно планую прочитати книги цього автора )))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я теж хочу ще щось його почитати. Читається насправді легко)

      Видалити
  2. Хм...чимось нагадав сюжет фільму 1+1, хоча там гарна кінцівка. Думаю цікава книга, треба прочитати, як тільки но закінчу Драйзера))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Не дивилась) Треба буде ознайомитись!
      ...А в мене зараз біографії пішли: Ван Гог і Фрейд

      Видалити
    2. ого гоогооо))) в мене э книга Фрейда, зда'ється сторінок 10 прочитала. Тепер десь лежить. В глові Фрейда, які жахіття))))

      Видалити
    3. Я саме його творів не читала, але от буде цікаво дізнатись про нього більше)

      Видалити
  3. Лихо закручено, интересно почитать в оригинале.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ага) Я ще точно візьму собі щось цього автора!

      Видалити
  4. Очень интересно и ёмко ты передала сюжет, как будто сама прочла книгу)) Наталочка, спасибо, что поделилась)) жаль, конечно, что нет хэппи-энда(((

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Рада, що сподобалось)
      Так, я теж хотіла гарного кінця, але... але іноді твір так западає в душу саме тому, що дає нам щось інше замість хеппі-енду)

      Видалити
  5. Beautiful post, really interesting! ...Thx for sharing..:-)

    ВідповістиВидалити
  6. Цікавий сюжет. Рада, що ти так багато читаєш. Я одну книгу місяця по 3-4 читаю, у мене весь вільний час на серіали йде))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. То у мене зараз час є трохи) Але я переважно читаю в маршрутках всяких)

      Видалити
  7. сюжет интересный, жаль что без хэппи энда, сейчас так хочется всего хорошего и счастливого...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, шкода, що книги не можна випустити у двох версіях: з хорошим фіналом і без)

      Видалити