пʼятниця, 29 серпня 2014 р.

Book inspiration: Анна Гавальда "Просто разом" [Ensemble, c'est tout]

Моментами я вчу французьку і думаю, що треба знайомитись з сучасною французькою ілтературою теж. Отож, наступним експериментом стала Анна Гавальда і її книга Ensemble, c'est tout, котра англійською називається Hunting and gathering, а в нашому перекладі раптово перетворилась на "Просто разом" (о, дива локалізації!).


Отож, Париж. Старовинна і величезна квартира, де волею фатуму збирається компанія абсолютно самотніх і по-своєму нещасних людей, котрі там... хм... співіснують і паралельно намагаються знайти сенс життя і себе самих.

Знайомтесь. Її звуть Камілла, їй 27, вона працює нічною прибиральницею і чудово малює, хоча через страшні_травми_минулого відмовляється цим займатись всерйоз. І, звичайно ж, у неї все погано. Його звуть Філібер. Йому близько 37, він - маркіз, котрий продає листівки, власник всього цього антикварного мотлоху і разом з тим - наслідничок багатої сімейки, яка глибоко розчарована в ньому. І, звичайно ж, у нього все погано. Його звуть Франк. Йму трошки за 30. Він геніальний шеф-кухар, трохи байкер і спить з усім, що ворушиться, як то кажуть. А ще в нього є бабуся при смерті і теж повний вагон травм дитинства. А, і в нього теж все погано.


Попри те, що у всіх все погано, історія на диво світла і кумедна. Вона взагалі складається з безлічі рендомних епізодів їхнього життя в одній квартирі (туди потім переїздить і бабуся) і якихось спроб щось наладити. Попри те, що кінець історії позитивний - Франк і Камілла відкривають ресторан на гроші її покійного батька, все чудово, всі щасливі, всі зібрались на велику вечірку... попри це, книга залишає сумне відчуття трохи. Так багато в ній самотності, так багато епізодів, в яких можна вгадати себе і свої думки. Персонажі... вони такі живі. Іноді їм хочеться сказати: "Та що ж ти дурню/дурепо робиш?!" - а потім розумієш, що саме це і робить їх живими. Адже іноді і ми робимо під впливом емоцій якусь абсолютно нереальну дурницю, а потім сидимо, схопившись за голову... І це робить нас людьми)


Я відверто думаю, що якби герої трііішки менше страждали і трішки легше відкривались одне одному, то можна було б уникнути багатьооох проблем. Але - тоді історія була б трохи інша. По стилю книга нагадує мою з давніх-давен улюблену "ягідну" трилогію польської авторки Ізабелли Сови. Проте книги Сови сподобались більше - і вік-проблеми персонажів були мені ближчі, і з гумором там склалось краще, і надуманих проблем поменше. А тут - чого вартий лише той факт, що Камілла ледь не померла від виснаження, бо жила в жахливих умовах, хоч могла використовувати гроші, які заповів їй батько. Але ні, героїня має страждати, таке ось... І все ж, книга пробудила бажання прочитати ще щось Гавальди =)


А от екранізація книги з Одрі Тоту в головній ролі виявилась повним розчаруванням. Нема у фільмі того шарму і яскравості, незрозумілими залишаються вчинки і мотивація персонажів і взагалі фільм доволі сірий і ніякий - я навіть не захотіла дивитись його до кінця. Можливо, біда в тому, що й сама книга - це багато-багато дрібних епізодів, які важко зібрати в одну лінію і втілити на екрані в межах 1.5 годин? Не знаю Але дивитись екранізація я вам не раджу)

12 коментарів:

  1. Відповіді
    1. Мне тоже понравилось) А что еще стоит из ее книг прочитать?

      Видалити
  2. И автора люблю и французский!!! Удачных выходных!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Аналогично) Хотя французский я только-только учить начала...
      А что еще стоит прочитать у этой писательницы?

      Спасибо, взаимно!

      Видалити
  3. Цікава історія, особливо якщо читати в оригіналі. Як викладач іноземних мов, я завжди раджу студентам читати літературу на мові оригіналу.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я теж так думаю) Мовні "переливи" можна відчути лише в оригіналі! На жаль, моя французька наразі на початковому рівні(

      Видалити
  4. Попробуй "35 кило надежды" прочитать. Это совсем небольшая история. Ее можно прочитать за один вечер, но что-то в этом произведении есть.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за рекомендацію) Закину на рідер...

      Видалити
  5. а я спочатку , побачила акторів, то подумала, фільм має бути класним, а потім читаю, що ти не радиш його дивитися, актор, чоловік нічого такий, симпатичний, подобаються мені чоловіки з мужнім і вольовим обличчям, а не ось ці, що косять під бібера в свої давно не 17;)))) Французький для мене, шо ісландський, тобто далеко))))) Дякую за відгук!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А я теж думала, що фільм потішить: і Одрі Тоту, і актор на роль Франка симпатичний... Але якось він ніяк вийшов( А от книга дуже мила...

      А я трішки вчу, але наразі знаю дуууже мало( Все-таки, самостійне вивчення мови вимагає багато самоорганізації.

      Видалити
  6. Дякую за пост! Пізнавальний, а фільми, мені здається, все гірші і гірші знімають.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. О так, знайти достойну екранізацію хорошої книги буває важко(

      Видалити