неділя, 13 липня 2014 р.

Moldova: It's time to drop the curtains!

Отож, настав час для розповіді про поїздку! Для мене ця подорож особливa, бо по-перше, я ніколи до того не вибиралась за кордон, а по-друге, це був ще і мій перший проект такого плану - youth exchange під назвою It's time to drop the curtains!. Це щось на кшталт міжнародного табору, де збираються невеличкі делегації з різних країн і займаються власне оцим "культурним обміном" чи іншими штуками. Темою мого обміну було європейське громадянство, але про це потім, а спочатку...

                                                               Орхей, Молдова 
Спочатку був вокзал у Львові, відносно швидка дорога до Одеси (за це і люблю нічні потяги) і багато очікування. З України їхало нас шестеро загалом, але через Одесу я добиралась в компанії двох Тетян =) Далі на нас чекала довга і не вельми приємна подорож автівкою до Кишинева. Їхали через Тирасполь - побачила Придністров'я, такий собі "привіт з совка". Водій всю дорогу на пару з іншим пасажиром розмовляли про політику, тому мені допомогли лише навушники і повне ігнорування його словесних випадів. На щастя, через години чотири ми опинились у Кишиневі, біля залізничного вокзалу і там розпрощались.

                                                       Тріумфальна арка, Кишинів

Що здивувало: просто біля вокзалу починається величезний секонд-хенд XD Проте варто було його минути і відчуття базару звідусіль минуло теж. Далі ми з дівчатами ще трохи погуляли центром Кишинева, зацінили наявність вай-фаю в парках і сквериках, прогулялись центральною вулицею, яка вельми людна, і зайшли в La Placinte - мережу ресторанів з  національнею кухнею. Нагадує за концепцією "Пузату хату": національна кухня, етно-стиль в дизайні, доступні ціни. Але насправді там все дуже смачно, атмосфера чудова і куди затишніше, ніж у нашій "Пузатій".

                                          Плачінда, молдовська національна смакота!

Спробували національні пляцки, які і дали назву закладу: смакота! І з яблуками, і з вишнею, і з сиром. Хочу ще =) Отож, наїлись страшенно, перестріли решту української делегації у складі Ані, Інни і Юри і відправились у Вадул-луй-Воде, затишне і невелике курортне містечко, де ми і мали провести наступний тиждень...

30 хвилин автобусом - і ми на місці! База з дерев'яними котеджами, басейн *__* і качельки на території - що може бути краще?

Перший вечір почався з того, що всі учасники проекту приїжджали та розселялись, знайомились між собою... Окрім України на проект приїхала Молдова (ну їм власне було недалеко їхати)), Румунія, Грузія, Італія і Нідерланди. Компанія підібралась дуже цікава, до того ж ми мали всі спілкуватись англійською. Правду кажучи, на проекті було багато людей, які англійською володіли так собі. Молдавани, наша команда і грузини часто разом переходили на російську =( Особисто я цього не робила і не бачила в цьому сенсу. Бо по-перше, інші команди почувались відірваними окремо, а по-друге, навіщо їхати на англомовний проект і не практикуватись там у англійській? Але - у всіх свої думки на цю тему, так що таке...

Також спочатку доволі окремо від інших тримались італійці - у них взагалі були проблеми з інглішем, проте самі по собі вони були дуже веселі і прикольні, і я тішусь, що до кінця проекту ми вже більше контактували. Найбільш товариськими виявились дівчата з Нідерландів: Розанна і Джуліанна. Джуліанна до того ж займалась посткроссінгом, тому нам було про що поговорити)) Ще я багато спілкувалась з молдаванками на ім'я Дойна та Адела, румунками Сімоною та Андреа, італійкою Маріяграцією (яке ім'я *__*)...

                                                              На березі Дністра =)

Кожен день був наповнений подіями і вільним часом приблизно 50 на 50) Зранку ми збирались на сніданок, який я майже завжди пропускала або приходила вже під кінець, але це деталі... Далі Нільс і Адріана - наші дорогі організатори - розповідали про розклад на день, а далі вже починались самі activities.

Перші два дні були більш ознайомчими: ми тусили, бавились в ігри на запам'ятовування імен і все таке) Мені найбільше сподобалась гра з футболками. Кожен мав свою білу футболку, яку треба було розмалювати і показати на ній щось про себе, а паралельно до розмальовування вимагалось пояснювати про все, що ти зображаєш, своєму партнерові. І потім ми розповідали всім іншим одне про одного) А після цього я збирала підписи на спині, хоча і зібрала не всі...

                                                      Розповідаю про Євромайдан

Оскільки темою цього exchange було European Citizenship, то відповідно і наші заняття пов'язали з ним. А займались ми найрізноманітнішими речима: презентували своє бачення європейського громадянства, говорили про права та обов'язки, про плюси і мінуси ЄС, про історію й політику, економіку і місцеві проблеми... Іноді ми просто говорили і дискутували, іноді робили презентації, іноді це переходило у більш ігрову форму - зі сценками, піснями, голосуваннями і т.п. Взагалі, я дізналась дуже багато нової інформації - не лише щодо ЄС і ставлення до нього в різних країнах, а і про самі ці країни, їхню історію і культуру, менталітет і цікавинки... Незабутній досвід =)

                                             Український вечір. Я і Дойна з Молдова

Були в нас ще такі цікаві штуки як secret friend та gossip box. Щодо першого, то кожен учасник отримав ім'я іншого і мав робити йому подаруночки протягом тижня) Таємно, звичайно! Мені з "френдом" дуже пощастило - я отримала від нього паперові квіти, шоколад, браслетик, а також групові обійми (дуже поширена штука під час проекту)). Деякі френди просто забули про свою місію і це було трохи сумно( Проте це вже на їхній совісті. А gossip box - то була коробка в конференц-залі (скоріше конференц-альтанці), де всі могли залишати свої цікаві спостереження) Переважно туди писали щось на тему того, хто з ким цілувався чи всякі вигадані штуки =)

Кожного вечора перед початком party проходив Intercultural evening, де делегації кожної з країн представляли свою домівку. Виглядало це стандартно як накритий стіл з місцевими нямками (солодощі, сири-ковбаси, вина чи інший алкоголь тощо), кілька презентацій чи відео, якісь розповіді чи вікторини... Нідерландська команда привезла з собою традиційні дерев'яні черевики і танцювала в них, а молдавани вчили усіх своєму народному танцю, який загалом цілком схожий  і на наші, українські.

                                          Український вечір. Впізнайте італійку =) 

Що ж до нашого вечора, то почався він з моря фейлів. Спочатку ми не встигали переодягнутись та підготуватись, бо привезли вишиванки, а хотілось ще зробити мейк, щоб гарно виглядати, а румуни нас дуже підганяли (ми мали вечір спільний з ними). Потім після презентації румунів проектор відмовився працювати, а що у нас були відео та презентації, то це було дуже погано. На щастя, проектор налагодили, ми показали все, що хотіли, а потім вечірка плавно переросла в танцювальні ігри з хустинкою, "струмочок" та інші веселі штуки, які раптом змогли об'єднати всіх під музику Руслани і народні пісні. Загалом, матиму сміливість заявити, що наш вечір пройшов найвеселіше)

Щодо вільного часу, то в нас був басейн) І цим все сказано. Але ми ще ходили гуляти на річку - Дністер чарівний, а ввечері - party party.

                                                                      Дністер

Одного дня компанія з Нідерландів відправилась в паб вболівати за свою збірну на Чемпіонаті з футболу. Ми пішли з ними - в пошуках інтернету, якого не було на базі. Що я вам скажу... коли Нідерланди перемогли, я побачила найвеселіших у світі фанатів) Принаймні, мені ще ніколи не траплялись настійльки щасливі від перемоги своєї команди вболівальники.

Ще посередині проекту в нас був один день-вихідний: ми відправились на екскурсію в Орхей, мальовниче місце в каньйоні, де розташовані старовинні села і наскельний монастир. Потім відвідали винарню Vartely, дізнались, як вони роблять вино, подивились на самі місця виробництва, зберігання, дегустації, проте не дегустували, а шкода( Це ж найцікавіше! А ввечері у нас було ще кілька вільних годин у Кишиневі, якs я з дівчатами з Нідерландів потратила на невеликий шоппінг: сувенірні магнітики та місцеві шоколадки. До речі, знайти місцевий шоколад доволі важко, бо переважно полиці супермаркету забиті українськими продуктами =)

                                                                          Орхей

Щодо їжі, то тут були свої цікавинки: щодня готувала делегація певної країни. Звичайно, завжди були кава-чай-печиво у необмеженій кількості, проте національна кухня видавалась куди цікавішою. Молдавани частували супом і плачіндою (плациндою, плачиндою і ще як її тільки не називали...), компанія з Нідерландів привезла спеціальні плиточки і міні-сковорідки, на яких всі разом смажили собі щось за розмовами. Італійці потішили кількома видами пасти. Румуни зробили мамалигу. Але найвеселішою для мене була наявність вегетаріанської їжі - я сама трохи того, тому дуже класно, що побажання вегетаріанців враховували. Ми з українською командою вирішили ускладнити собі завдання і на вечерю варили борщ, а потім ще наліпили близько 400 вареників з картоплею і вишнями. Нам навіть допомагали їх ліпити в процесі ті, хто побачив і зацікавився) Звичайно, ми просиділи за приготуванням їжі доволі довго, проте реакція інших - оплески кожній новій страві і все таке - були того варті. Насправді, дуже позитивний момент)

                                   Українська делегація і її помічники ліплять вареники!

Але от і настав момент прощальної party: ми в той день готували, то навіть якось не встигли відчути, що це вже кінець. Наостанок кожен отримав аркуш паперу, який інші заповнювали своїми думками про цю людину) Скажу я вам, що це дуже позитивний аркуш паперу, мабуть, найпозитивніший з усіх, які в мене є! Також ми нарешті дізнались, хто був чиїм secret friend'ом (у мене це була румунка Сімона), а потім танцювали, фотографувались і танцювали ще...

Ми виїжджали з самого ранку, тому спробували ще годинку поспати, а потім були щиро здивовані, що кілька людей таки "дожили" до 6:30 і пішли нас провести) Дуже приємно було) А далі вже ми спали в електричці до Одеси... А Одеса - це вже інша історія) Молдова is love <3


6 коментарів:

  1. Так круто кудись отак виїхати) Заздрю світлою заздрістю)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Таки так, це було дуже весело =) Вже думаю про те, як би це поїхати на якийсь аналогічний проект, але далі за Молдову...

      Видалити
  2. супер! після твоєї розповіді, мені самій захотілося в Кишинів, може навіть поїду туди цього року, хочу спробувати їх мамалигу;)
    п.с. так приємно побачити українські вишиванки навіть в Молдові;)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, Кишинів дуже симпатичний, як на мене) Там ще і музеї якісь мають бути, просто з нашим форматом поїздки не було часу про них дізнатись... А мамалига мені дуже сподобалась, я б таку і вдома їла!
      п.с. дякую) Український вечір вдався!

      Видалити