понеділок, 26 травня 2014 р.

Про вищипування брів і зміни

Час від часу я виконую роль моделі на курсах у студії візажу. Тобто, я собі сиджу, а на моєму обличчі години дві творять різну красу. І ось одного разу, коли я була там, власниця студії розповідала про те, як вона починала працювати.

І сказала, що її першим клієнтом була вагітна дівчина, котра прийшла на вищипування брів. Перший клієнт! Хвилювання і все таке. А що вона буде ще вся така стомлено-вагітна, то молода працівниця хотіла зробити так, щоб їй було не дуже боляче і... і дуже акуратненько та доооовго виривала кожен волосок. З найкращими намірами, звичайно. Клієнтка терпіла, сльози ковтала, але врешті не витримала і попросила робити все... ммм, різкіше. Такий ось фейл вийшов з найкращих намірів.

Мораль цієї історі така:
- хорошими намірами - дорога в пекло вимощена;
- іноді ми хочемо зробити все, як краще, відтягуючи-розтягуючи якісь дії чи вчинки чи рішення. Але від цього все може вийти якраз навпаки;
- вищипувати брови треба чітко і різко. А сльози висохнуть, якщо що;
- щоб взагалі не боліло - можна їх взагалі не вищипувати. Але тоді треба змиритись, що і виглядатимуть вони відповідно. Кажуть, у всьому можна знайти позитив, так?;
- хочеш щось робити - роби і не ний!;
- а взагалі брови - не зуби, відростуть, якщо що.



І так, це я не лише про брови...

2 коментарі:

  1. На рахунок брів - особисто мені теж набагато легше, коли все роблять швидко і різко ☺ І в багатьох речах так само)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Аналогічно) Оце я згадала про цю розповідь і подумала, що вона гарно ілюструє процес відтягування важливих рішень...

      Видалити