середа, 23 квітня 2014 р.

Про маленькі слабкості

У всіх є свої слабкості. Хтось мріє про сумочку Шанель, хтось - про обручку Тіффані. А ось я - про нові сережки (хоча і перші два пункти нічого так!))

Взагалі, пристрасть до сережок з'явилась у мене ще в шкільні роки, коли я мала всього кілька пар. Це була не біжутерія, а скромні золоті й срібні прикраси, які не особливо мені подобались, але альтернативи я тоді не мала, як і особливих фінансів на покупки. Але вже тоді знала, що колись у мене буде набагато більша колекція...

На першому курсі одногрупники почули про мою мрію - довгі сережки - і подарували мені на День народження пару срібних кульок з модної тоді "Касабланки". А потім я й сама почала їх купувати: першими в  колекції стали милі вишнево-білі трикутники з вареного скла, які я придбала в салоні "Амелі" (нині вже закритому). Згодом до них приєдналось ще безліч пар скляних сережечок у різних кольорових варіаціях. І досі маю до них велику слабкість. А найбільша радість моєї колекції - кафф у формі дракона, поки що єдиний мій кафф.

Отож, я думаю потрохи знайомити вас - всіх, хто випадково зайде у цей блог - зі своєю колекцією сережок (окрім косметики, інших прикрас та одягу))

Першими нехай будуть ось ці милі пташки. Вони зі мною вже два роки. Я отримала їх у подарунок від близької подруги, проте майже не носила. А цієї весни я раптово знайшла їх серед інших... і просто закохалась =) Є у них щось вінтажне та і в поєднанні з моїм темним волоссям виглядають цілком-цілком непогано. А головне, що сережок в такому стилі в моїй колекції зовсім нема більше - сама б я на них не звернула увагу і не купила. Власне, тому й цікаво отримувати подарунки - ніколи не знаєш, як побачить твій образ інша людина, що вона придумає для тебе)




Далі буде...

Немає коментарів:

Дописати коментар